Національний банк України з 1 жовтня ввів обмеження на суму у 150 000 гривень на місяць для особистих переказів з картки на картку (P2P-перекази).
Про це обмеження вперше було оголошено у серпні, коли Національний банк повідомив, що воно є тимчасовим і діятиме протягом шести місяців — до кінця березня 2025 року.
Ліміт стосується виключно вихідних переказів із рахунків клієнта в межах одного банку на рахунки інших фізичних осіб. Проте він не поширюється на волонтерів, які відповідають критеріям, встановленим постановою НБУ, або на осіб, чий підтверджений щомісячний дохід перевищує встановлений ліміт. Також обмеження не стосується переказів між власними рахунками клієнта в тому самому банку та операцій юридичних осіб.
Перекази за допомогою реквізитів IBAN не обмежені цим лімітом.
За даними НБУ, 98% клієнтів банків щомісяця здійснюють перекази, що не перевищують зазначений ліміт, тому ці зміни не повинні вплинути на більшість користувачів.
Спочатку НБУ пропонував суворіше обмеження у розмірі 100 000 гривень та ліміт у 30 транзакцій на місяць. Однак цю пропозицію переглянули, збільшивши ліміт та скасувавши обмеження на кількість переказів.
НБУ вважає, що новий ліміт допоможе зменшити зловживання платіжними системами в незаконних операціях, особливо тих, які пов’язані з “дроп-рахунками”, що є поширеним механізмом у тіньовій економіці.
Для боротьби з цією проблемою Національний банк розробив п’ятиетапну стратегію проти “дропів”.
“Дропи” — це особи, які за певну плату надають свої реквізити та дані карткових рахунків для використання третіми особами. Ці рахунки використовуються як транзитні для переказу та “відмивання” незаконних коштів. Через імітацію звичайної поведінки фізичної особи важко оцінити масштаби проблеми використання “дропів”, але загалом у системі налічується десятки тисяч “сплячих” та вже активних рахунків.
Протягом цього шестимісячного періоду обмеження НБУ планує розробити додаткові рішення для вирішення цієї проблеми.
Однією з таких пропозицій є законопроєкт, яким Верховна Рада планує зобов’язати банки розкривати дані користувачів платіжних сервісів на позасудовий запит правоохоронних органів.